У мене є добрий друг на ім’я Джордж, ми знайомі впродовж сорока років. У нас багато спільного, однак є жахлива річ, яка нас вирізняє: Джордж сліпий.
Що більше часу я з ним, то більше Бог використовує ці відносини, щоби відкрити мені очі на духовну реальність життя у нашому світі. Є чотири речі, яких я навчився і якими хочу з вами поділитись.
Сліпі люди повністю усвідомлюють свій стан
Джордж – прониклива і рішуча людина, його життєва історія сповнена сміливості та досягнень. Як таке можливо? Тому що Джордж не жив життям заперечення. Молодим хлопцем він боровся зі своєю недугою і прийняв рішення, які дозволили йому жити повноцінно, незважаючи на те, що він не міг бачити.
З іншого боку, духовно сліпі люди – це ми з вами, ми не усвідомлюємо, не знаємо, що сліпі, або живемо заперечуючи це. Лише уявити, якби Джордж жив, відкидаючи усі стратегії та інструменти, які були потрібні йому для життя. Це було би нерозумно і по-дурному. Коли ви і я ігноруємо чи відкидажмо духовну сліпоту, ми чинимо саме так.
У нас два типи очей
Важливішими за наші фізичні очі є очі серця. Мій друг фізично сліпий, однак духовно він має чудовий зір. Щодня Джордж практикує духовну здатність – бачити невидиме.
Я навчився від Джорджа, що наше життя завжди підпорядковане тому, що бачать наші очі. Якщо така справа з нашими фізичними очима, то наскільки більше це стосується очей нашого серця. Те, чого ви шукаєте очима серця чи на що дозволяєте дивитись, буде радикально впливати на ваші бажання, вибір, слова, дії.
Сліпі люди не живуть незалежно
Коли Джордж зрозумів, що має справу з інвалідністю, то радо прийняв тих людей у своє життя, у яких була турбота, знання, навики, щоби допомогти йому. Це зовсім не просто для гордих грішників – покладатися на інших, але йому це вдалося.
Духовно сліпі потребують того теж. Здатність бачити себе в істинному світлі – це плід життя в християнському спілкуванні. Нам потрібні люди, які не лише допоможуть нам бачити, чого ми не бачимо самі, але й люблячи допоможуть показати, наскільки ми сліпі насправді. Допоки гріх залишається у нашому житті – доти ми продовжуємо бути духовними сліпцями.
Стовідсотковий зір уже близько
Якщо у вас чудовий зір чи прийнятний, ви насправді не думаєте над тим, як вічність вплине на ваші фізичні очі. А Джордж думає. Він чекає того дня, коли йому будуть дані очі і він зможе ясно бачити. Він терпливо чекає на той день, коли стане зрячим.
Разом із тим, нам вартувало би втомитися від обману. Вартувало би втомитись від руйнівних наслідків духовної сліпоти. Як і мій друг Джордж, нам би варто було чекати того дня, коли наші очі зі стовідсотковим зором будуть оглядати красу Бога.
Я багато навчився від свого незрячого друга і сподіваюсь, що ви також. Найважливіше з того, то це те, що я значно більше подібний до нього, аніж мені здавалось, і це змінило моє життя.
Переклад Тетяни Трачук
